Здорожчання проїзду неминуче?

Чутки про можливе здорожчання проїзду у столичних маршрутках виявилися плітками, причому політичними, запущеними столичними владними «верхами», аби добити непокірні підприємницькі «низи». А, як відомо, плітка – брехня, та з натяком. У нашому випадку – на зовсім не оптимістичні перспективи, за яких проїзд по 4, а то й по 7 грн. може здатися благом на фоні тотального занепаду самих перевезень та різкого зниження їх якості.

Дешева політика доступного проїзду

Киянам активно нав`язується стереотип дешевого життя, і вони як загіпнотизовані охоче вірять намальованим реаліям. Їм «продають найдешевші» комунальні послуги, неважливо якої якості, і вони не проти ними користуватися. Та ж ситуація з транспортом – і кияни не мислять вже свого життя без проїзду «за копійки». І те, що нині діючий і справді дешевий столичний пасажирокілометр веде до по-хамському низької якості обслуговування, збільшення кількості ДТП, у гонитві за економією мало кого хвилює. Хоча, у принципі, і не має хвилювати – принаймні, споживачів.

Це ж влада в ідеалі має перейматися стратегічним розвитком галузі. І що цікаво, вона якраз цим і займається. Команда Черновецкого, як у принципі і її попередники, останнім часом дуже активно «наводить лад» у сфері пасажирських перевезень у столиці. «Київпастранс» зробили фактично генеральним міським перевізником, підпорядкувавши решту гравців ринку цьому транспортному центру – щоби легше було контролювати галузь. Запровадили нові вимоги до транспорту – зрозуміло, для блага пасажира. Маршрутні конкурси зробили максимально суворими – для його ж безпеки. І «закаблучили» у результаті приватного перевізника так, щоби він з полегшенням для себе усвідомив - «хто не здасться, той помре» і на швидкості відкотився щонайменше у передмістя.

І все це робиться під пікантним соусом неіснуючого «дешевого тарифу», який комунальні перевізники нібито цілком можуть осилити. Проте, сьогоднішній грубий, а часто і недосвідчений, відчайдушний і незадоволений своїм життям водій є прямим наслідком того, що його праця, кваліфікація і культура купуються за ті самі уподобані пасажиром 2,50 грн. Продати ж клієнту щось краще і комфортніше приватники просто не в змозі, не по кишені їм вищі стандарти.

Собівартість пасажирських перевезень автобусом типу “Богдана”, з урахуванням стоячих місць і своєчасного ремонту рухомого складу, при дешевому доларі, торішніх цінах на супутні послуги і старих вимогах до перевізників, ще у 2008 році складала, за підрахунками приватників, як мінімум, 3,20–3,50 грн., і аж ніяк не 2,50. Багато води з того часу сплинуло, а вартість проїзду так і не підвищили. Економічно ж обґрунтованим тарифом, з урахуванням 10-12% рентабельності, а не політично намальованим, за словами перевізників, є еквівалент... вартості літра пального. Тобто, сьогодні проїзд має коштувати близько 6-7 грн.

Барометр адмінтиску

За свідченнями опитаних столичних приватних маршрутників, та й за словами керівника профільної асоціації «Столиця» Валерія Липецького, київські перевізники сьогодні навіть не мріють про підняття тарифу на проїзд в пасажирському таксомоторному транспорті. «Такі мрії подібні самогубству. Хай тільки спробує бодай один приватник висунутися з подібною пропозицією, як його тут же роздавить реакційна машина владного контролю», - розповів приватний перевізник, що не побажав назватися, який обслуговує переважно лівобережні маршрути.

У той же час, В.Липецький відкрито заявив, що «ноги» цих пліток ростуть із «Київпастрансу» (читай «з КМДА»). За його словами, комунальники, яких щедро дотують з міської кишені, навіть ті не витримали тиску економічних обставин і вже серйозно налаштовані піднімати тарифи, проте відверто зізнатися не можуть, оскільки це стало б зайвим доказом справедливості вимог приватників, а значить, «хороші» поступилися б «поганим» у війні за столичний ринок пасажирських перевезень. Темі тарифів у зв`язку з чутками про подорожчання проїзду, навіть присвятили одне з останніх засідань київського міського територіального відділення АМК. «На питання, чи збирається хто-небудь з присутніх на зборах в Антимонопольному комітеті піднімати вартість проїзду, ствердно відповіли тільки представники “Київпастрансу”. Приватні перевізники заперечили наявність таких намірів. Комунальники пояснили, що вони теж дізналися з Інтернет-видань, друкованих ЗМІ про те, що нібито приватники збираються підвищувати вартість проїзду, і тому сказали, що «коли вони піднімуть, то ми, звичайно ж, теж підніматимемо вартість проїзду, тому що ми на межі, економіка вся тріщить, і якщо найближчим часом тариф не вдасться підняти, то через якийсь час комунальний транспорт просто стане», – відзначив В.Липецький.

Більше того, не собівартість перевезень сьогодні є головною проблемою приватників, а горезвісні конкурси на право обслуговування маршрутів, запроваджені владою цього року. Нагадаємо, до конкурсу не допускаються транспортні засоби, перероблені з вантажних; автобуси і мікроавтобуси старше 7 років – на всі маршрути, а транспорт, старше 5 років – на нові; автобуси, в яких менше 21 посадочного місця (а отже разом з ними всі дешеві, необтяжені кредитами, машини); і вже діє вимога терміново обладнати за власні кошти усі машини системами навігації GPS, що теж дуже недешево. У результаті, до 60% усього транспорту, який експлуатують перевізники, вже сьогодні можна паркувати на вічний відстій на узбіччя чи здавати на металобрухт. Більш того, навіть «Київпастранс» не має у своєму розпорядженні такого арсеналу транспорту, який би відповідав усім новим вимогам маршрутного конкурсу. І це при тому, що всі вище перераховані правила, за твердженням приватників, писалися саме під комунального перевізника.

«Починаючи з листопада минулого року, і особливо останні 3 місяці приватні перевізники столиці знаходяться в стані сильного стресу у зв`язку з проведенням конкурсів на право обслуговування маршрутів у дуже заангажованому стилі. Ситуація у Києві така: комунальне підприємство «Київпастранс» діє спільно з головним управлінням транспорту і комунальною службою перевезень, яка у свою чергу є робочим органом конкурсного комітету, готує, проводить конкурси на обслуговування маршрутів. Ці три суб`єкти підкоряються у столиці одній людині – Денису Бассу, а через нього – меру Черновецкому. Що при цьому відбувається – головне управління і комунальна служба забезпечують інтереси комунального транспортного підприємства у конкурсах», - розповів директор приватного столичного підприємства, що спеціалізується на пасажирських перевезеннях, «Парк» Геннадій Сень.

При цьому приватники, за його словами, поступово здають на ринку свої позиції. Перевізникам доводиться модернізуватися у відчайдушному темпі для того, аби відвоювати у міської влади право на роботу у столиці. Наприклад, «Парк» узяв у лізинг і вже запускає у роботу 10 нових «МАЗів», спеціально обладнаних для перевезення інвалідів і дитячих візків. Наявність такого транспорту має зрештою принести додаткові бали підприємцеві на черговому конкурсі.

Зрозуміло, суворі вимоги до транспорту не нашкодять європейському обличчю столиці. Ось тільки якщо не враховувати факт, що модернізувати київський транспорт чиновники задумали... у розпал кризи, коли на третину знизився пасажиропотік і все стрімко подорожчало. «У зв`язку з наслідками кризи довелося зменшити зарплату навесні цього року приблизно у два рази. Я дуже вдячний своїм співробітникам, що вони мужньо переносять це, розуміючи, як працює система, і усвідомлюючи, що узяти реально більше немає звідки. Падіння пасажиропотоку реально є, і воно оцінюється приблизно в 30%, у порівнянні з минулим роком. Вересень завжди приносить надію на зростання цього показника, проте цього року з`явився ще й такий чинник, як безкоштовний проїзд за учнівськими квитками на комунальному транспорті. Тому навіть у порівнянні з серпнем – найменш продуктивним для нас місяцем у році – помітного зростання у вересні ще не відбулося», - пояснив Г.Сень. А за лізинг нового транспорту платити доведеться уже зараз.

Окрема історія, яка чудово доповнює уже змальовану картину, – перевезення пільговиків, за яке столичні приватники ні копійки компенсації не бачили за весь час надання цієї послуги. А ось київському комунальному транспорту уряд не далі ніж учора пообіцяв до кінця поточного року виділити з держбюджету 80 млн. грн., зокрема КП «Київпастрансу» 50 млн. грн.

Казка про «десятину»

Але й у ситуації, що склалася, приватні столичні перевізники, поза сумнівом, примудряються якось «тягнути лямку», не зважаючи на нові забаганки чиновників. Однак ще одна ініціатива місцевих господарів ринку змусила багатьох підприємців відступити. З перевізників, як виявилося, вже не перший рік стягується негласний податок – своєрідна десятина, причому з кожного автобуса. Як розповіло джерело, що не ризикнуло назватися зі зрозумілих причин, до грудня 2008 року з кожного автобуса у Києві брали по 84 грн. на місяць. Раніше ці кошти проводилися платежем за послуги комунальної служби перевезень. Але вже у листопаді минулого року підприємцям заявили про намір стягувати з них по 3000 грн. на місяць з машини і поставили умову: право на маршрути отримають тільки ті перевізники, які «відповідатимуть» цим умовам, тобто підпишуть угоду зі вказаним пунктом, а значить, зобов`яжуться платити цей “податок”. Цікаво те, що, за словами джерела, цей податок (наразі по 100 грн. на день) спрямовують не в бюджет, а в міський «общак», у який, до речі, окрім перевізників, платять і представники будь-якого іншого столичного бізнесу.

Перевірити цю інформацію журналістові, що має в своєму розпорядженні дуже скромні можливості контролю, зрозуміла справа, нереально. У КСП нам існування такої вимоги, природно, не підтвердили і в принципі відмовилися коментувати ситуацію. Більш того, за словами В.Липецького, якби існування таких платежів, про які розповідають перевізники, можна було би документально довести, підприємці одержали б безперечний козир у грі проти влади. Питання, як це зробити і хто на таке зважиться? Тому ми краще скажемо, що у місті розказую таку казку... і дуже здивуємося, якщо про неї не чули ті, кому на таке належить реагувати згідно з законом.

Здорожчання проїзду не оминути... після виборів

Тому напередодні чергового, другого за цей рік маршрутного конкурсу, запланованого на 17 вересня, столичні приватні пасажирські перевізники причаїлися, «всіма фібрами душі» бажаючи виграти заплановані маршрути і відповісти собі на питання, чи варто узагалі далі продовжувати цю гру за нерівних умов. «В останні місяці «комунально-владне тріо» застосовує ворожу політику до приватних перевізників. Замість того, аби в колі підприємств, які входять у транспортний комплекс столиці, постаратися пережити кризу, підтримуючи один одного, не втрачаючи пасажирів, а потім продовжити розвиток, з листопада місяця «комунальне тріо» узяло курс на жорстке витіснення з ринку приватних перевізників, принаймні, тих, хто відмовляється укладати договори про оплату неіснуючих послуг, що нав`язуються. Перший конкурс відбувся 30 липня. «Київпастранс» отримав свої маршрути, одиниці перевізників, які пішли на нові умови, – також одержали маршрути, а ті, хто не погодився, втратили свої маршрути. І на всі ці маршрути «Київпастранс» подав свої заявки. Перевірки проводяться упереджено, за будь-яку формальну неточність у документах перевізник знімається з конкурсу взагалі», - розповіло джерело.

Тому відповідь на питання, чи правда, що «знахабнілі» приватники скоро знову піднімуть вартість проїзду в маршрутках, очевидна. У ситуації, що склалася у столиці, ніхто цього робити не буде – усупереч об`єктивним економічним тенденціям. В.Липецький прогнозує, що до президентських виборів, швидше за все, тарифи залишаться на старому рівні. Проте вже незабаром питання про необхідність підвищення вартості проїзду може стати куди гостріше. Приватники говорять, що зможуть триматися, принаймні до того часу, поки курс долару не перетне межу 9 грн., а вартість палива – 7 грн. І тоді доведеться або згортати роботу, або, ризикуючи усім, піднімати ставки.

Та й не на це питання насправді хотілося б отримати якщо не вичерпну відповідь, то принаймні натяк. І перевізників, і, поза сумнівом, пасажирів цікавить, коли у Києві припиниться владне беззаконня? Тільки ось кому його адресувати...

Лілія Набока (УНІАН)