Боротьба з шаурмою: раунд десятий, не останній

Шаурма, сосиски в тісті, кури-гриль та інша зроблена нашвидкоруч “смакота”, що реалізується з прилавків київських кіосків – небезпечні для здоров’я, попереджає КМДА. І по кілька разів на рік влаштовує облаву на порушників, аби унеможливити їхню діяльність і звільнити мережу столичних МАФів від “пережитків минулого”. Постійні перевірки, інспекції, ретельне вивчення продукції та документації, суворі розмови й приписи – так влада бореться з продавцями “харчового непотребу”. Разом з тим, “шаурмістів” у Києві не меншає. Більше того, час від часу в окремих районах столиці з’являються нові кіоски, з яких покупцям реалізуть випічку на основі смаженої курятини...

Головне управління з питань захисту прав споживачів КМДА днями запросило журналістів взяти участь у черговій плановій перевірці київських МАФів з тим, аби народ з перших уст дізнався, яку гидоту споживає під милозвучно східною назвою “шаурма”. Медійників поділили на три групи й відрядили разом з фахівцями управління у три різні мікрорайони Києва – на штурм фортець порушників. Наша група пішла у наступ на солідний кіоск у районі станції метро “Контрактова площа”.

Власника про наш візит, як годиться, ніхто не попереджав – навмисне, аби застати його зненацька й миттєво виявити всі очевидні порушення. І от, зібравшись біля кіоску “ікс”, ми (з десяток журналістів у компанії з телеоператорами) заходилися засипати продавця питаннями про те, чи якісна його шаурма та чим він може це довести й гарантувати безпеку цього запеченого продукту. Нечисленні покупці, що чекали на свою смаженину, побачивши таку юрбу допитливих “розстежувачів”, умить поквапилися у справах, залишивши нас сам на сам з привітним і балакучим молодим чоловіком на ім’я Мохаммед, який анітрохи не знітився при нашій появі (мабуть, подібну облаву йому доводилося переживати не вперше). Він наполегливо переконував, що його шаурма і справді якісна, а щоб ми впевнилися в її безпечності, завернув собі чималу порцію і з апетитом з’їв її на очах у публіки, коментуючи “Я ж знаю, з чого її роблю і, бачите, їм, друзів і близьких пригощаю, і все гаразд”.

Поки ми спілкувалися з продавцем і спостерігали за тим, як він обслуговує клієнтів, спеціалісти управління “взяли” кіоск з тилу і заходилися перевіряти, в яких санітарних умовах працює торгова точка та якими дозвільними документами підприємці керуються у своїй діяльності. Згодом до нас вийшла Олена Потапенко, заступник начальника відділу контролю ринків та дрібно-роздрібної мережі Києва ГУ.

“Документи, правда, не у повному обсязі, на цей кіоск є: свідоцтво про державну реєстрацію підприємства, асортиментний перелік, виданий санепідемстанцією, але нам не надали жодних документів щодо безпосередньо самої продукції – на курячий напівфабрикат, з якого виготовляється шаурма, на овочі, лаваш, соуси... Крім того, у кіоску ми виявили підсобне приміщення, схоже на виробничий цех, де знаходиться багато овочів, з яких, власне, і готують тут шаурму. Там стоїть фритюрниця, електрична плитка і.. газовий балон. А наявність газового балону, як ви знаєте, після прикрих випадків, що сталися у Києві, категорично заборонена”, - прокоментувала попередні результати перевірки О.Потапенко.

Поки спеціалісти продовжували перевірку кіоску, ми знайшли старшого з виробництва – Маруана Салмана, який розповів, чому власник ніяк не може вирішити проблему з контролерами. “Якби голова адміністрації дав нам більше можливостей, ми б звели на цьому місці цегляну будівлю і відкрили цивілізоване виробництво у ній. А виходить, кошти інвестуєш, а у результаті отримує таку підтримку... Хай нам дадуть дозвіл на землю, щоб ми змогли оформити усю іншу документацію і припинити ці постійні наїзди перевірок. Ми вже 15 років домагаємося отримання тих документів, за відсутність яких нас постійно карають, нас перевіряють по кілька разів на рік, але ситуація не змінюється”, - сказав він.

Маруан також запевнив, що їхня шаурма якісна, а покупцям, які хочуть вберегтися від придбання неякісного продукту порадив наступне: “Звертайте увагу на шампур. Якщо ви зранку прийшли і побачили на ньому вчорашнє несвіже м’ясо – не купуйте там шаурму. Зранку він має бути наповнений новим напівфабрикатом. А ще попросіть спробувати – вам зобов’язані дати на пробу те, що вас цікавить і ви хочете придбати. Сподобається – купуйте, ні – краще не ризикуйте”.

Згодом на місце події – до кіоску – прийшла його власниця п. Марина (прізвище попросила не називати) й запросила нас у середину. У кіоску вона пояснила контролерам, що документи, яких не вистачає, зробить вже найближчим часом, мовляв, вони якраз знаходяться у роботі. І разом з тим, поскаржилася на те, що аби відкрити в цьому МАФів легальне виробництво, необхідна дозвільна документація, яку їй у мерії не хочуть давати. При цьому працівники управління пояснили, що, згідно з пунктом першим розпорядження КМДА від 07.11.2008 р. № 1547 “Про невідкладні заходи щодо впорядкування реалізації продуктів харчування в дрібно роздрібній торговельній мережі м. Києва”, торгівля шаурмою, чебуреками, курами-гриль, хотдогами, біляшами та іншими кулінарними виробами на вулицях міста, в підземних переходах, станціях метро, поза межами стаціонарних підприємств торгівлі (в палатках, кіосках, автофургонах, павільйонах) заборонена. Отже документи на виробництво за таких умов п. Марина не отримає ніколи, а тому якщо й надалі виготовлятиме й реалізуватиме цю продукцію, вона постійно матиме проблеми з перевірками. “Замкнуте коло, глухий кут”, - знизала плечима підприємець і махнула на все рукою.

Поки ми спостерігали суперечку всередині кіоску, назовні біля віконця реалізації зібралася черга постійних покупців, які незмінно замовляли шаурму. Чи не в один голос вони запевнили, що у цього підприємця шаурма смачна і безпечна, а подібні перевірки – не більше, ніж шоу. Так це чи ні – питання риторичне, та аби убезпечити покупця від придбання сумнівного продукту, наведемо перелік найтиповіших порушень, за які підприємці отримують приписи про заборону торгівлі:

1. В усіх кіосках з реалізації курей-гриль, шаурми, хотдогів використовуються напівфабрикати без супровідних документів, інформації про виробника, його адреси, дати виготовлення продукції, терміну її придатності та умов зберігання.

2. Порушуються умови зберігання напівфабрикатів для приготування продукції: нарізані овочі, соуси, сир та інші продовольчі товари зберігаються без використання холодильного обладнання).

3. Приготування  продукції  здійснюється  без  нормативно-технологічної документації (технологічних та калькуляційних карток) та без використання ваговимірювальних приладів: закладка компонентів здійснюється на розсуд продавця.

4. Жоден з кіосків не має дозволу СЕС на приготування вищезазначеної продукції.

5. Приготування продукції часто здійснюється в антисанітарних умовах на брудному обладнанні.

6. Більшість з перевірених кіосків та павільйонів не підключені до міських комунікацій (відсутнє водопостачання та водовідвід).

7. У продавців відсутні особові медичні книжки з відміткою про  пройдений медогляд та формений одяг.

     За інформацією управління, протягом 2009 року його спеціалісти перевірили 38 МАФів у Оболонському, Солом’янському, Подільському районах Києва, які спеціалізувалися на реалізації шаурми, чебуреків, курей-гриль, хот-догів, біляшів та інших кулінарних виробів. Загалом таких кіосків у столиці, за даними управління, від 1,5 до 2 тисяч. Усім надані приписи про припинення реалізації. Крім того, управління направляє листи до відповідних контролюючих органів для вжиття заходів з припинення порушень чинного законодавства (в райдержадміністрації, РУ ГУ МВС, СЕС, ГУ з питань благоустрою м. Києва).

А віз, як бачимо, і нині там. Чому ж київська влада з її можливостями й важелями впливу ніяк не переможе купку непокірних “рецидивістів”, які “багатіють” на курятині невідомого походження? На відповідь натякнув начальник головного управління з питань захисту прав споживачів Сергій Кияниченко: “Усі ми добре знаємо відповідь на це питання, тільки її ніхто не озвучує. Саме тому, чому не закриваються казино, чому не припиняються інші злочини в країні...” На питання, чи це є натяк на “надійний дах”, він розсміявся, не коментуючи. Та чомусь стало зрозуміло, що саме з дахом в Україні і в Києві, зокрема, проблема: поганий дах, бо він тече, і від того у багатьох проблеми, але ті, хто відповідає за його стан, мають добрий власний дах над головою, і тому ні за що насправді не відповідають.

Лілія Набока (УНІАН)