Свята Софія Київська: у перехресті дискусій

Святиня Українська – Стіна Непорушна – Заступниця України… Ці всі назви стосуються собору Святої Софії у Києві, який 2011 року відзначив тисячоліття від заснування. Власне, унікальне поєднання людських знань та інтелекту з сучасними науковими технологіями «зістарили» храм – з 1037 до 1011 року. Яким був ювілейний рік для собору, для Національного заповідника «Софія Київська», розповідає його директор Неля Куковальська:

– Для мене особисто, для співробітників заповідника, для науковців в Україні та багатьох країнах світу рік 2011 пройшов під знаком тисячоліття Святої Софії Київської. Нам з колегами приємно, що багато вчених підтримали цю дату, підтримали нашу концепцію датування. Але я хочу підкреслити: дискусії тривають, є науковці, які мають власні погляди на проблематику датування храму. Не думаю, що в цій науковій полеміці треба ставити крапку: коли в науці ставиться крапка, – сама наука на тому й закінчується.

- Ці дискусії, полеміка довкола датування Св. Софії триває уже давно, чи це не заважає науковій роботі самого заповідника?

- Переконана, що полеміка довкола дати заснування цього храму триватиме не один рік, а можливо, і не одне десятиліття чи століття. І це добре! Лише в науковій дискусії може народитися істина, хіба ж ні? Наші науковці упродовж тривалого часу досліджували Св. Софію, розшифровували графіті на її стінах, вивчали письмові джерела, які стосувалися храму, перш ніж повідомити наукову громадськість, суспільство: Свята Софія закладена 1011 року, з ініціативи тодішнього керманича Київської Русі Володимира Великого. Його син Ярослав Мудрий закінчив батькову справу, подарувавши державі сакральний, духовний її центр.

- А як відзначено тисячоліття Св. Софії Київської?

- Наукових, мистецьких подій було багато, і то не лише у заповіднику, а й поза його межами, навіть поза межами України. До речі, ще 2010 року ми почали підготовку до ювілею, адже потрібен був час, щоб належним чином усе зробити. Зазначу, що з нагоди ювілею в українських і закордонних ЗМІ (і не лише наукового спрямування) було кілька сотень публікацій, присвячених історії храму та історії нашого заповідного комплексу (а це – київські Андріївська церква та Кирилівський храм і Золоті Ворота, суданська фортеця у Криму). Відбулася ціла низка наукових конференцій і круглих столів, численні фотовиставки, одна з яких організована у штаб-квартирі ЮНЕСКО у Парижі, за підтримки Міністерства закордонних справ і Міністерства культури України. Науковці та уряд разом підготували цікаві матеріали, які було передано в дипломатичні місії України за кордоном. Я пишаюсь, що завдяки, так би мовити, культурній програмі, понад тридцять держав світу ознайомилися з нашим собором, який у світ знають як святиню та символ Києва, України.

- Якщо зайти на територію заповідника, то неможливо не милуватися тою красою, яка милує око: ошатні храми, відреставровані Митрополичі Палати і Брама Заборовського, а ще Архангел Михайло повернувся на своє місце на Південну в’їзну вежу…

- Так, це правда, а ще зверніть увагу, які гарні, доглянуті і наш садочок, і наші клумби. Зрозуміло, скільки державних коштів, коштів меценатів, скільки праці реставраторів, архітекторів, мистецтвознавців було покладено для цього. До речі, у реставрованій Брамі Заборовського (а це пам’ятка українського бароко) працює невеличкий мистецький центр. Комплекс Св. Софії живий. Він оновлюється, він розширює свої можливості, це не лише сакральний, духовний центр Києва, України, а й культурно-мистецький центр. До того ж, набирає обертів робота нашої наукової школи, гадаю, маю право назвати працівників заповідника, які є нашим інтелектуальним потенціалом і забезпечують не забуття Св. Софії.

- Якщо говорити про культурний напрямок роботи заповідника, то хочу поцікавитися: чи й надалі у Золотих Воротах відбуватимуться мистецькі імпрези та виставки?

- Так, ми маємо досвід співпраці з Польським інститутом у Києві, з нашими угорськими партнерами: Золоті Ворота стали центром сучасного мистецтва, при цьому не втративши свого музейного значення. У рік проведення у Польщі та Україні футбольної першості Євро-2012, українські та польські митці пропонують дещо цікаве, оригінальне зробити у Золотих Воротах. Але що саме це буде – дозвольте потримати в секреті, нехай це потім буде приємною несподіваною, таким собі культурним сюрпризом!

- Національний заповідник – пам’ятка світового списку культурної спадщини ЮНЕСКО… Ці статуси собору Святої Софії, вочевидь, несуть у собі не лише здобутки. Якщо говорити про проблеми, то з чим вони пов’язані?

- Так, і нас проблеми не оминули. Наприклад, цей рік був для заповідника перехідним: ми переходили в підпорядкування від Міністерства регіонального розвитку до Міністерства культури. Тож мали пристосуватися до вимог цього міністерства, знайти «точки дотику» з людьми, які в Мінкульті опікуються нашими питаннями. Так, існують певні непорозуміння між нами та пам’ятко-охоронними органами при Міністерстві культури. Але я переконана, що ми наявні непорозуміння подолаємо, проблеми розв’яжемо – адже нас на діалог і співпрацю надихає сама Свята Софія!

Богдана Костюк, спеціально для УНІАН