Громадянин світу. У Києві вшанували пам'ять Вацлава Гавела
Громадянин світу. У Києві вшанували пам'ять Вацлава Гавела

Громадянин світу. У Києві вшанували пам'ять Вацлава Гавела

21:04, 27.03.2012
5 хв.

26 березня у Києві відбувся вечір пам`яті останнього Президента Чехословаччини і першого Президента незалежної та демократичної Чеської Республіки, чільного громадського діяча, філософа, драматурга, режисера Вацлава Гавела.

26 березня у Києві відбувся вечір пам`яті останнього Президента Чехословаччини і першого Президента незалежної та демократичної Чеської Республіки, чільного громадського діяча, філософа, драматурга, режисера Вацлава Гавела.

У затишному приміщенні театру "Сузір`я" не лунали полум’яні виступи і не лилися сльози скорботи. Люди, які добре знали Вацлава Гавела, тепло пригадували зустрічі з ним, і в сутінках зали здавалося, що от-от сам пан Президент зайде у бічні двері та тихо примоститься на стільці – послухати про себе.

Відео дня

Його незрима присутність відчувалася постійно: Гавел всміхався з фотографій свого друга Богдана Голомічека, промовляв словами своїх творів, які читав народний артист України Сергій Озіряний, визирав з-за лаштунків своїх вистав, що їх уривки демонструвалися в театрі, та уважно прислухався до слів виступаючих: "Він був першим політиком-інтелектуалом, який зумів дати своїй батьківщині свободу".

"Ми, організатори – Посольство та Чеський центр у Києві – не хотіли б, щоб цей вечір став помпезним вшануванням життя, праці та творчого спадку Вацлава Гавела. Більше того: ми впевнені, що сам Вацлав Гавел не схвалив би цього", - сказав перед початком заходу Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в України Іван Почух.

Виступаючи, пан Посол уникав патетики, не називав Вацлава Гавела ані людиною-епохою, яка своєю присутністю та діяльністю позначила цілу добу в історії держави, ані полум’яним борцем проти комуністичного режиму, натомість казав, які особисті якості Вацлава Гавела надихають його самого у житті та професії. "Перш за все, хочу зазначити нестримну мужність Вацлава Гавела називати речі своїми іменами незалежно від статусу, посади чи обставин, в яких він опинявся. Він був однаково чесним як дисидент у сімдесяті та як Президент у дев’яності", - розповідав Іван Почух.

"Вацлав Гавел був унікальним політиком і у тому, що завжди міг посміятися з себе, завжди зачаровував людей своїми гумором та самоіронією. Це робило його дуже людяним і доводило, що на будь-яких посадах працюють звичайні люди, які мають право помилятися, а не бездоганні напівбоги, які вимагають поклоніння", - вів далі пан Посол.

Надзвичайну людяність, демократичність, чесність, порядність, відповідальність, скромність відзначали всі виступаючі, які в різний час зустрічалися з Гавелом-президентом та Гавелом-опозиціонером.

Моральний лідер – таким, на їх думку, був Вацлав Гавел, і саме такими мають прагнути стати сучасні політики. Промовці – представники Інституту Євроатлантичного співробітництва та Клубу молодих дипломатів України – згадували події в Україні 1 грудня 1991 року, коли народ на Всеукраїнському референдумі проголосував за незалежну державу, чим висловив надію на реалізацію того, чого досягнув Вацлав Гавел: українська політика має стати моральною.

"Зазвичай кажуть, що дисиденти є утопістами і тому не є успішними в політиці. Вацлав Гавел показав силу ненасильницького опору і силу моралі в політиці, яку в Україні було продемонстровано двічі: 1 грудня 1991 року і під час "помаранчевої революції", – лунало в залі, і виступаючі констатували, що українське суспільство та його очільники, на відміну від Гавела, не змогли зробити свою політику моральною.

Ідеї Вацлава Гавела мусять розвиватися в країнах, які прагнуть справжньої демократії, в тому числі в Україні – цю тезу озвучувала більшість ораторів, які знали Гавела як людину, яка турбується про розвиток пострадянських країн, особливо тих, які "психологічно ще живуть в системі архаїчного вождізму".

"Україна – надто велика і стратегічно важлива держава для Заходу, аби ЄС міг ігнорувати тривожні тенденції в українській політиці. Україна пережила значне і тривожне погіршення демократичних засад. Підвалини демократичного суспільства – свобода висловлювань, зібрань і преси – потрапляють під дедалі більший тиск. Крім того, переслідування членів опозиції, визнані на Заході політично вмотивованим, лише підтверджують, що верховенство права ігнорується", - цитували на вечорі пам`яті статтю Вацлава Гавела у виданні Moscow Times, опубліковану у серпні 2011 року.

Покоління молодих українських політиків має наслідувати досвід Вацлава Гавела, щоб принести країні істинну моральну свободу – таким був лейтмотив багатьох виступів. Що ж до самої молоді, то для неї Вацлав Гавел є скоріше легендарною постаттю, ніж живою людиною. "Для нас Вацлав Гавел є міфом про боротьбу зла з добром, в якому він сам представляє, безперечно, добро. І, напевно, це не найгірший міф, який дістався моєму поколінню", - сказав переможець конкурсу есе "Свобода, демократія та європейський вибір. Уроки Вацлава Гавела для України" Олександр Голубов.

І пригадалися слова, якими колишній Держсекретар США Мадлен Олбрайт проводжала в останню путь Вацлава Гавела у соборі святого Віта в Празькому Граді в грудні 2011 року: "Як громадянин всього світу він вносив світло до самих затінених куточків. Совість він сприймав як орган людини, який необхідно постійно загартовувати. Свободу цінував не як самостійну мету, а як засіб, за допомогою якого мы доб’ємося, що правда переможе".

Не скажеш про Вацлава Гавела повніше і краще.

Олена Григор`єва, для УНІАН
Фото автора

 

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся